Указ Президента № 532/2013 від 27.09.13 року
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
№ 532/2013 від 27 вересня 2013 року
Про Стратегію розвитку державної
молодіжної політики на період до 2020 року
З метою створення належних умов для залучення молоді до соціально-економічних, політичних, духовних та інших суспільних процесів постановляю:
1. Схвалити Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року (додається).
2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ
27 вересня 2013 року
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 27 вересня 2013 року №532/2013
СТРАТЕГІЯ
розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року
1. Загальні положення
Одним із пріоритетних завдань органів державної влади щодо забезпечення розвитку економіки, відкритого суспільства, інтеграції України до світової спільноти є вдосконалення роботи з основних напрямів реалізації державної молодіжної політики, забезпечення повноцінної роботи з молоддю.
Протягом останніх 20-ти років сформовано законодавчу базу з питань соціального становлення та розвитку молоді, утворено центральні і місцеві органи виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізацію державної молодіжної політики, створено мережу установ і закладів для молоді, розроблено та забезпечено виконання державних і регіональних молодіжних програм, запроваджено механізм підтримки молодіжного руху та різних категорій молоді тощо.
Разом із тим актуальними залишаються такі проблеми молоді:
- забезпечення доступної освіти;
- забезпечення зайнятості;
- погіршення стану фізичного і психічного здоров'я;
- забезпечення житлом;
- недостатній рівень володіння іноземними мовами, що є поширеними в державах - членах Європейського Союзу тощо.
Проблемами у реалізації державної молодіжної політики є:
- недосконалість правового регулювання;
- низький рівень наукового обгрунтування процесу реалізації державної молодіжної політики;
- низький рівень взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та громадських об'єднань, які представляють інтереси молоді;
- нечіткість визначення прав і обов'язків молоді та суб'єктів, які беруть участь у реалізації державної молодіжної політики.
Стратегія розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року (далі - Стратегія) визначає принципи, мету та завдання, спрямовані на дальше забезпечення створення належних організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молоді.
2. Основні принципи, мета та завдання Стратегії
Стратегія базується на таких принципах:
- пріоритетність реалізації молодіжних програм та ініціатив, спрямованих на розв'язання актуальних проблем молоді;
- залучення громадських об'єднань, що представляють інтереси молоді, до процесу прийняття центральними і місцевими органами виконавчої влади рішень щодо розв'язання проблем молоді;
- інформаційна відкритість.
Метою Стратегії є забезпечення провадження комплексної, послідовної та взаємоузгодженої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об'єднань, що представляють інтереси молоді, у справі формування та реалізації державної молодіжної політики, створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов для стимулювання освіти, зайнятості, ініціатив, творчості та інноваційної діяльності молоді.
Завданнями Стратегії є:
- консолідація зусиль щодо створення умов для інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її освітнього і творчого потенціалу;
- забезпечення участі молоді у формуванні та реалізації державної молодіжної політики;
- підвищення ефективності реалізації державної молодіжної політики на державному, регіональному та місцевому рівнях;
- підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці.
3. Пріоритети реалізації державної молодіжної політики
Пріоритетами реалізації державної молодіжної політики є:
1) забезпечення доступної освіти шляхом:
- забезпечення її безперервності;
- задоволення потреб особистості та суспільства;
- формування державного замовлення відповідно до потреб ринку праці;
- налагодження співпраці роботодавців і навчальних закладів для стажування студентської та учнівської молоді, укладення договорів про працевлаштування випускників на перше робоче місце;
- налагодження співпраці роботодавців і навчальних закладів для формування навчальних програм, програм стажування та проходження навчальної практики, залучення роботодавців до планування навчального процесу;
2) формування здорового способу життя молоді шляхом:
- мотивації до здорового способу життя;
- забезпечення розвитку фізичної культури та спорту;
- проведення всеукраїнських, міжрегіональних і регіональних спортивних змагань, турнірів;
- виконання програм, спрямованих на залучення молоді до занять фізичною культурою та спортом;
3) забезпечення зайнятості молоді на ринку праці шляхом:
- стимулювання роботодавців у наданні першого робочого місця,
- підвищення рівня конкурентоспроможності молоді;
- запровадження у навчальних закладах факультативних занять з організації власної справи та набуття підприємницьких навичок;
- здійснення заходів щодо сприяння зайнятості молоді, насамперед тієї, яка потребує соціального захисту;
- сприяння підприємницькій діяльності молоді, визначення механізмів її підтримки;
- запровадження системи підтвердження результатів неформального навчання молоді;
- сприяння професійній орієнтації учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів;
4) забезпечення молоді житлом шляхом:
- надання пільгових довгострокових кредитів для будівництва (реконструкції) чи придбання житла за рахунок бюджетних коштів;
- іпотечного пільгового кредитування за рахунок власних і залучених коштів Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву строком до 30 років та звільнення молодих сімей з дітьми від сплати відсотків за користування кредитом;
- часткової компенсації відсоткової ставки кредиту, наданого для будівництва (реконструкції) чи придбання житла;
- надання за рахунок державного бюджету державної підтримки для будівництва чи придбання житла в межах 30 відсотків його вартості;
5) активізація участі молоді у суспільно-політичному житті шляхом:
- залучення молоді до формування та реалізації державної молодіжної політики;
- залучення молоді до роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
- забезпечення участі молоді у розвитку громадянського суспільства;
6) сприяння інтеграції української молоді в європейське молодіжне співтовариство шляхом:
- залучення центральними і місцевими органами виконавчої влади молоді, громадських об'єднань, що представляють її інтереси, до виконання міжнародних програм;
- популяризації вивчення іноземних мов, що є поширеними у державах - членах Європейського Союзу;
- розроблення молодіжних проектів та укладення міжнародних договорів;
- сприяння навчанню талановитої молоді за кордоном;
- розширення міжнародного молодіжного співробітництва;
- сприяння інтеграції громадських об'єднань, що представляють інтереси молоді, до відповідних міжнародних організацій, співпраці таких об'єднань з українською діаспорою.
4. Етапи реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії здійснюється трьома етапами.
На першому етапі (2013-2015 роки) передбачається:
- удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення реалізації державної молодіжної політики, зокрема підготовка пропозицій щодо внесення змін до Законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та інших нормативно-правових актів;
- розроблення та затвердження плану заходів з підтримки молоді на 2016-2020 роки;
- підготовка пропозицій щодо внесення змін до законів стосовно зменшення вікових меж молоді до 28 років;
- розроблення та затвердження регіональних програм реалізації державної молодіжної політики.
На другому етапі (2016-2018 роки) передбачається забезпечення активної участі у суспільному житті молоді, громадських об'єднань, що представляють її інтереси, а також збільшення обсягу фінансування молодіжних програм за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
На третьому етапі (2019-2020 роки) передбачається:
- створення умов для надання молоді необхідних соціальних послуг з навчання, професійної підготовки, працевлаштування, житлового забезпечення тощо;
- передача функцій з реалізації державної молодіжної політики органам місцевого самоврядування та громадським об'єднанням, що представляють інтереси молоді.
5. Шляхи реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії здійснюється шляхом розроблення та затвердження в установленому порядку відповідних нормативно-правових актів щодо соціального становлення та розвитку молоді.
Координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади з реалізації Стратегії здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у молодіжній сфері та сфері фізичної культури і спорту.
Стратегія реалізується за участю громадських об'єднань, що представляють інтереси молоді.
6. Результати реалізації Стратегії та оцінка її ефективності
Реалізація Стратегії сприятиме створенню необхідних умов для соціального становлення та розвитку молоді, поліпшення становища молоді та її активної участі у суспільному житті.
Очікуваними результатами реалізації Стратегії є:
- створення умов для отримання молоддю якісної освіти, вдосконалення системи безперервної освіти, підтримки обдарованої та талановитої молоді;
- популяризація здорового способу життя;
- створення умов для зайнятості молоді, підвищення мотивації до праці, професійної підготовки та перепідготовки;
- поліпшення житлових умов молоді та молодих сімей;
- активізація участі молоді у формуванні та реалізації державної молодіжної політики;
- збільшення кількості громадських об'єднань, що представляють інтереси молоді, та обсягів фінансування молодіжних програм;
- інтеграція української молоді в європейське молодіжне співтовариство;
- підвищення рівня активності молоді у суспільному житті.
Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 27.09.2013 |
Діяльність шкіл перевірятимуть за новими критеріями. Їх розробила Державна інспекція навчальних закладів України спільно з Міністерством освіти і науки України. По суті, це методичні рекомендації для проведення державної атестації, самоаналізу діяльності дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів та їх внутрішнього контролю в міжатестаційний період.
